04.01.1999–10.10.2024
Олександр ріс і проживав своє дитинство у Запорізькій області в селі Приморське, вчився там в школі. У Олександра чотири брати, з якими він ріс. В дитинстві Олександр любив футбол та займатися справами у селі. Вчився відмінно до 9-го класу, після вступив до Металургійного коледжу, після його закінчення почав працювати на комбінаті Запоріжсталь помічником машиніста тепловоза, далі перейшов до поточного утримання та ремонту колії. Працював в Групі Метінвест майже сім років, паралельно навчався у Запорізькому національному технічному університеті. Після його закінчення вступив до лав ЗСУ.
 
У вересні 2022 вступив до лав ЗСУ на контрактну службу до самохідного артилерійського дивізіону, в якості командиру гармати. Воював на Авдіївському напрямку, брав участь у контрнаступі на Оріхівському напрямку, потім на Покровському напрямку. Далі перевели у Сумську область. 

08.10.2024 Олександра було сильно поранено і 10.10.2024, під час евакуації, його серце не витримало і зупинилося у кареті швидкої допомоги. 

В нього залишився малесенький син, який народився 10.06.2024 року. 

Колеги згадують, що Олександр був відважний і хоробрий. Ніколи нічого не боявся, завжди посміхався, допомагав всім незважаючи ні на що. Всі коли були поруч з ним, теж завжди посміхались і заряджались позитивом від нього. 
bg
Вічна шана героям
Ми пам’ятаємо всіх, кого втратили. 635 працівників Метінвесту загинули, захищаючи Україну. Війна забрала життя 281 цивільного та 338 членів сімей співробітників Метінвесту. Вічна пам’ять.
Про героя
19.01.1997–01.03.2026
Сердюк
Іван
19.01.1997–01.03.2026
Водій автотранспортних засобів, зайнятий на транспортуванні гірничої маси у технологічному процесі у кар'єрі Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже десять років. 

Був мобілізований в серпні 2022 року. Служив старшим солдатом. Загинув під час виконання бойового завдання на території н.п. Вакалівщина Сумського району Сумської області. 

У Івана Сердюка залишилися дружина Юлія та син Артем. 
Про героя
30.10.1980–04.02.2026
Канонік
Олександр
30.10.1980–04.02.2026
Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад 7 років. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Служив старшим солдатом, загинув під час виконання бойового завдання поблизу с. Річки Сумської області.

У Олександра Каноніка залишилися батьки Юлія Павлівна та Володимир Дмитрович, а також брат Іван. 
Про героя
23.06.1981–23.01.2026
Ухожанський
Ігор
23.06.1981–23.01.2026
Електрослюсар черговий та з ремонту устаткування Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже чотири роки. 

Був мобілізований в травні 2023 року. Служив старшим солдатом. Помер під час проходження служби від гострої серцево-судинної недостатності в м. Павлоград Дніпропестовської області. 

У Ігоря Ухожанського залишилися дружина Маргарита, та діти: Артем, Катерина й Єлизавета. 
Про героя
29.08.1983–23.01.2026
Шашорін
Віталій
29.08.1983–23.01.2026
Підземний електрослюсар черговий та з ремонту устаткування Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест менше року. 

Був мобілізований у вересні 2025 року. Отримав поранення, від яких помер під час бойових дій у н. п. Новий Донбас Покровського району Донецької області.

У Віталія Шашоріна залишилася дружина Оксана та син Данило.
Про героя
21.07.1984–05.01.2026
Сіліян
Максим
21.07.1984–05.01.2026
Інженер з надійності Центрального ГЗК. Працював в групі Метінвест вісім років. 

Був мобілізований в жовтні 2022 року. Служив молодшим сержантом. Загинув внаслідок прильоту КАБа в районі н. п. Добропілля Покровського району Донецької області.

У Максима Сіліяна залишилися дружина Юлія та сини Владислав і Олег. 
2025
Про героя
19.11.1989–27.07.2025
Петрашевський
Євген
19.11.1989–27.07.2025
Електрогазозварник Центрально ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже п’ять років. 

Був мобілізований в липні 2023 року. Загинув під час проходження військової служби в с. Вільноандріївка Запорізької області.

У Євгена Петрашевського залишилася донька Анна. 
Про героя
21.07.1976–18.07.2025
Акст
Сергій
21.07.1976–18.07.2025
Машиніст насосних установок Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже шість років.

Був мобілізований 27 лютого 2022 року. Служив в званні сержанта. Під час виконання бойових спеціальних завдань безпосереднього протиповітряного прикриття отримав травмування. Під час операції в лікарні серце героя не витримало. 

У Сергія Акста залишилася дружина Оксана. 
Про героя
23.01.1975–14.03.2025
Рябоштан
Андрій
23.01.1975–14.03.2025
Машиніст екскаватора Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже чотири роки.

Був мобілізований в липні 2022 року. Служив молодшим сержантом. Помер внаслідок гострої недостатності кровообігу, кардіоміопатії.

У Андрія Рябоштана залишилася дружина Тетяна. 
Про героя
12.07.1987–22.02.2025
Ніконенко
Станіслав
12.07.1987–22.02.2025
Механік на Центральному ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже сім років. Був нагороджений почесною грамотою комбінату.

Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув при виконанні бойового завдання в районі н. п. Стариця Чугуївського р-ну Харківської області.

У Станіслава Ніконенка залишилися дружина Юлія та донька Аріна. 
Про героя
21.04.1989–14.01.2025
Великий
Вадим
21.04.1989–14.01.2025
Машиніст екскаватору на Центральному ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад два роки. 

Був мобілізований в жовтні 2024 року. В званні старшого солдата загинув при виконанні бойового завдання поблизу н. п. Торецьк Бахмутського р-ну Донецької області.

У Вадима Великого залишилася донька Дар’я.  
2024
Про героя
15.04.1994–22.12.2024
Кормош
Вячеслав
15.04.1994–22.12.2024
Помічник машиніста тепловозу Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже десять років. 

Був мобілізований в липні 2024 року. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н. п. Дачне Донецької області.
Про героя
27.01.1995–27.10.2024
Бруча
Євгеній
27.01.1995–27.10.2024
Електрогазозварник Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже шість років. 
 
Був мобілізований у вересні 2022 року. Загинув поблизу н. п. Ямполівка Краматорського р-ну Донецької області.