27.01.1994–25.02.2024
Електромонтер по ремонту і обслуговуванню електроустаткування  мартенівського цеху Запоріжсталі. Працював в Групі Метінвест майже 11 років.
 
Олег народився і виріс у м. Запоріжжя. У дванадцятирічному віці сім’я Олега переїхала до м. Вільнянськ Запорізької області, де він навчався та закінчив у 2011 році Вільнянську СШ №2. Після цього вступив до Запорізького металургійного коледжу на спеціальність «Електротехніка».
 
Після закінчення коледжу Олег Хуповка він влаштувався на роботу до мартенівського цеху Запоріжсталі електромонтером з ремонту і обслуговування електроустаткування розливного прольоту. Паралельно з роботою здобував вищу освіту у Запорізькому Національному технічному університеті на електротехнічному факультеті. Отримав диплом про вищу освіту у 2017 році за спеціальністю інженер-електрик.

Колеги згадують, що працюючи  електромонтером у мартенівському цеху, Олег проявив себе відповідальним, надійним, завжди готовим до нових знань і звитяг працівником. Виконував обов’язки майстра по ремонту електроустаткування розливного прольоту.

У вересні  2022 року Олег Хуповка був мобілізований до 47 окремої мотопіхотної бригади МАГУРА на посаду старший оператор 1 відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів механізованого батальйону. 
 
Олег пройшов навчання закордоном, опанував роботу зі всіма видами протитанкової зброї. Виконував бойові завдання на Запорізькому і Донецькому напрямках, брав участь у контрнаступальних діях 2023 року в районі населеного пункту Роботино Оріхівського району Запорізької області, далі боронив країну на Авдіївському напрямку.
 
Загинув  25 лютого 2024 року  в районі населеного  пункту Бердичі  Покровського району Донецької області під час стримування ворожого штурму.
 
Олег Хуповка був похований в червні 2025 року в рідному м. Вільнянськ. У нього залишилася дружина Вікторія, батьки та четверо братів.
 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

2022
Про героя
23.09.1984–18.04.2022
Саченко
Артур
23.09.1984–18.04.2022
Артур Саченко народився і виріс в м. Запоріжжя. Середню освіту отримав у Запорізькій гімназії № 33. З 2000 року по 2004 рік навчався в Запорізькому металургійному фаховому коледжі ЗНУ на спеціальності «Обслуговування та ремонт обладнання металургійних підприємств» та здобув кваліфікацію «Технік-механік» з відзнакою. Після закінчення коледжу залишився працювати на комбінаті Запоріжсталь на посаді слюсаря-ремонтника.

З 2004 по 2005 рік проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. По завершенні строкової служби повернувся на рідне підприємство. З 2005 року по 2010 рік без відриву від виробництва навчався в Запорізькій державній металургійній академії, по закінченню якої здобув вищу освіту за спеціальністю «Металургійне обладнання» і кваліфікацію інженера-механіка.

У 2011 році у Артура народилась довгоочікувана донечка Еліна.

Активно залучався до програм підготовки резервів на підприємстві. З 2013 року працював на посаді інженера-технолога. З 2017 року переведений до Метінвест-Промсервісу, де також займав посаду інженера-технолога. У 2020 році Артур був нагороджений почесною грамотою «За високі трудові результати».

За роки роботи на Метінвест-Промсервісі зарекомендував себе працелюбним працівником, лідером у колективі. Колеги відзначали Артура Саченка, як Людину з великої літери!

24.02.2022 року був призваний по мобілізації до лав ЗСУ, де проходив службу артилерійській бригаді. З 25.02.2022 року був направлений на оборону Маріуполя, де при виконанні бойового завдання загинув, захищаючи Батьківщину.

Був нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У Артура Саченка залишилась любляча дружина та донечка.