Білобровка Віктор
10.06.1970–20.07.2025
Білобровка Віктор
Механік гірничотранспортного цеху № 2 Північного ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 34 роки. Колеги згадують його як Фахівця з великої літери. В колективі пам’ятають його як життєрадісну, доброзичливу, чуйну та справедливу людину. Віктор Білобровка вув генератором ідей. Дуже гостинний і доброзичливий чоловік, гарний товариш для багатьох. Великий патріот України!
Віктор Білобровка пішов добровольцем захищати країну 28 лютого 2022 року. Служив в званні молодший сержант. Командир 3 відділення радіоелектронної боротьби інженерного батальйону на Воскресенському напрямку Донецької обл. Брав участь в операції по визволенню Херсонської області.
Загинув при евакуації поранених побратимів від отриманих поранень не сумісних з життям в районні с. Новоселівка Великомихайлівської громади Синельниківського району Дніпропетровської області. Посмертно нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» ПЦУ та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
Віктор Білобровка у вересні 2025 року мав стати дідом. У нього залишився син Ігор, батьки. Брат Віктора Роман також працює на Північному ГЗК в Автоцеху.
Світла пам’ять та вічна слава Герою!
Вічна шана героям
Ми пам’ятаємо всіх, кого втратили. 635 працівників Метінвесту загинули, захищаючи Україну. Війна забрала життя 281 цивільного та 338 членів сімей співробітників Метінвесту. Вічна пам’ять.
Запоріжвогнетрив
Про героя
06.12.1984–17.06.2025
Кобух
Олександр
Олександр
Кобух Олександр
06.12.1984–17.06.2025
Кобух Олександр
огнетривник сервісного центу Запоріжвогнетриву (м. Запоріжжя). Працював в Групі Метінвест понад сім років.
Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив розвідником. Загаинув в районі н.п. Полтавка Донецької області, внаслідок отриманих поранень від ворожого скиду з БПЛА.
У Олександра Кобуха залишилися дружина Вікторія та доньки Єва і Ангеліна.
Про героя
16.10.1978–02.06.2025
Дмитрієв
Микола
Микола
Дмитрієв Микола
16.10.1978–02.06.2025
Дмитрієв Микола
Майстер з ремонту вогнетривкої кладки сервісного центру Запоріжвогнетриву (м. Запоріжжя). Працював в Групі Метінвест майже дев'ять років.
Був мобілізований в січні 2025 року. Служив навідником десантно-штурмового відділу. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Макіївка Сумської області.
У Миколи Дмітрієва залишилася дружина Катерина та сини Мирон і Данііл.
Про героя
19.07.1998–31.10.2024
Скрута
Володимир
Володимир
Скрута Володимир
19.07.1998–31.10.2024
Скрута Володимир
Електрогазозварник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад сім років.
Був мобілізований у вересні 2024. Служив стрільцем-помічником гранатометника десантно-штурмового відділення. Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Новоселидівка Донецької області в результаті ворожого артилерійського обстрілу.
У Володимира Скути залишилися мати Таміла Олександрівна та батько Іван Богданович.
Про героя
25.09.1977–06.09.2024
Рольян
Віталій
Віталій
Рольян Віталій
25.09.1977–06.09.2024
Рольян Віталій
Пресувальник вогнетривких виробів цеху магнезіальних виробів на Запоріжвогнетриві. Працював в Групі Метінвест понад сім років.
Був мобілізований в травні 2024 року. Загинув на околицях населеного пункту Руська Конопелька Суджанського району Курської області РФ під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності української держави.
У Віталія Рольяна залишилася мати Марія Петрівна.
Про героя
16.05.1982–23.06.2024
Панасенко
Володимир
Володимир
Панасенко Володимир
16.05.1982–23.06.2024
Панасенко Володимир
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Служив з 2014 року в Збройних силах України з перервою на працю на підприємстві з грудня 2020 р. по лютий 2022 р. Загинув в районі населеного пункту Званівка Бахмутського району Донецької області.
Про героя
12.01.1985–05.04.2024
Попов
Вадим
Вадим
Попов Вадим
12.01.1985–05.04.2024
Попов Вадим
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетрив. Працював в Групі Метінвест понад шість років. Був мобілізований в липні 2023 року. Помер 05.04.2024 р. у шпиталі в м. Києві від наслідків вогнепального поранення.
У Вадима Попова залишились дружина та син.
Про героя
21.04.1973–18.01.2024
Златєв
Дмитро
Дмитро
Златєв Дмитро
21.04.1973–18.01.2024
Златєв Дмитро
Випалювач не печах цеху магнезіальних виробів Запоріжвогнетриву. Прцював в Групі Метінвест понад 23 роки.
Був мобілізований 27 лютого 2022 року. Загинув поблизу м. Донецьк.
У Дмитра Златєва залишилися дружина та син.
Про героя
12.01.1987–17.01.2024
Глушенок
Сергій
Сергій
Глушенок Сергій
12.01.1987–17.01.2024
Глушенок Сергій
Слюсар з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики на Запоріжвогнетриві. Працював в Групі Метінвест майже два роки.
Був мобілізований в листопаді 2022 року. Загинув захищаючи Незалежність України.
Про героя
06.01.1976–22.12.2023
Кухтарев
Микола
Микола
Кухтарев Микола
06.01.1976–22.12.2023
Кухтарев Микола
Електромонтер з ремонту та обслуговуванню електроустаткування Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад три роки.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув поблизу м. Донецьк.
Про героя
30.06.1973–27.10.2023
Дончак
Володимир
Володимир
Дончак Володимир
30.06.1973–27.10.2023
Дончак Володимир
Начальник зміни цеху магнезіальних виробів Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад 27 років.
Був мобілізований в лютому 2022 року. Служив командиром взводу коригування артилерійського вогню. Загинув поблизу с. Богуслав Павлоградського району Дніпропетровської області.
У Володимира Дончака залишились дружина та четверо дітей.
Про героя
28.05.1994–24.08.2023
Московець
Володимир
Володимир
Московець Володимир
28.05.1994–24.08.2023
Московець Володимир
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест майже два роки.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу с. Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області.
Про героя
02.02.1994–16.08.2023
Кірія
Володимир
Володимир
Кірія Володимир
02.02.1994–16.08.2023
Кірія Володимир
Машиніст крану алюмосилікатного цеху Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад шість років.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. При захисті с. Зеленівка Херсонської області отримав травми, несумісні з життям.
У Володимира Кірії залишилися дружина та син.