16.01.1996–07.03.2025
Машиніст крану мартенівського цеху Запоріжсталі. Працював в Групі Метінвест сім років.  
 
Микита Кітіков народився 16 січня 1996 року та виріс в с.м.т. Новомиколаївка Запорізької області. Навчався в Новомиколаївській загальноосвітній школі, та після її закінчення встутив до училища та здобув професію машиніст крану.
 
Одружився, та разом з сім'єю переїхав до м.Запоріжжя. В липні 2017 влаштувався на Запоріжсталь  у мартенівський цех де працював за своєю спеціальністю. Одночасно навчався в ЗНМІ, де здобув вищу освіту.
У жовтні 2019 року Микита був призваний до проходження служби в збройних силах України, в/ч Національної гвардії України. Після прийняття присяги відразу підписав контракт, бо з дитинства мріяв бути військовим.
Під час повномасштабного вторгнення був в званні молодший лейтенант та брав безпосередню участь у бойових діях по захисту Батьківщини на Запорізьку напрямку. З 2023 року виконував обов'язки командира роти матеріального забезпечення в/ч Національної гвардії України, за сумлінну службу та звитягу отримав звання  лейтенанта.
 
26.02.2025 року під час навчальних занять на полігоні в н.п. Широке Запорізької області, ворогом був нанесений ракетний удар, де Микита отримав тяжке поранення. 07.03.2025 року його серце зупинилось. Похований Микита на своїй батьківщині у с.м.т. Новомиколаївка Запорізької області.
 
Батько Микити – Кондратенко О.О., також брав безпосередню участь у заходах по захисту Батьківщини, у складі механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти, де служив заступником командира бойової машини – навідником-оператором. Він загинув 10 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання с. Приютне Пологівського району Запорізької області.
 
У Микити залишився син та вагітна дружина, яка 22 липня 2025 року народила воіну ще одного синочка. 
 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

2024
Про героя
16.05.1982–23.06.2024
Панасенко
Володимир
16.05.1982–23.06.2024
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Служив з 2014 року в Збройних силах України з перервою на працю на підприємстві з грудня 2020 р. по лютий 2022 р. Загинув в районі населеного пункту Званівка Бахмутського району Донецької області.
Про героя
12.01.1985–05.04.2024
Попов
Вадим
12.01.1985–05.04.2024
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетрив. Працював в Групі Метінвест понад шість років. Був мобілізований в липні 2023 року. Помер 05.04.2024 р. у шпиталі в м. Києві від наслідків вогнепального поранення. 

У Вадима Попова залишились дружина та син.
Про героя
21.04.1973–18.01.2024
Златєв
Дмитро
21.04.1973–18.01.2024
Випалювач не печах цеху магнезіальних виробів Запоріжвогнетриву. Прцював в Групі Метінвест понад 23 роки. 

Був мобілізований 27 лютого 2022 року. Загинув поблизу м. Донецьк.

У Дмитра Златєва залишилися дружина та син. 
2023
Про героя
06.01.1976–22.12.2023
Кухтарев
Микола
06.01.1976–22.12.2023
Електромонтер з ремонту та обслуговуванню електроустаткування Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад три роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув поблизу м. Донецьк.
Про героя
30.06.1973–27.10.2023
Дончак
Володимир
30.06.1973–27.10.2023
Начальник зміни цеху магнезіальних виробів Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад 27 років. 

Був мобілізований в лютому 2022 року. Служив командиром взводу коригування артилерійського вогню. Загинув поблизу с. Богуслав Павлоградського району Дніпропетровської області. 

У Володимира Дончака залишились дружина та четверо дітей. 
Про героя
28.05.1994–24.08.2023
Московець
Володимир
28.05.1994–24.08.2023
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест майже два роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу с. Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області.
Про героя
02.02.1994–16.08.2023
Кірія
Володимир
02.02.1994–16.08.2023
Машиніст крану алюмосилікатного цеху Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад шість років. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. При захисті с. Зеленівка Херсонської області отримав травми, несумісні з життям. 

У Володимира Кірії залишилися дружина та син.
Про героя
18.12.1976–11.08.2023
Рева
Дмитро
18.12.1976–11.08.2023
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест майже три роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Служив сержантом механізованої роти. Загинув в с. Мар'їнка від травми внаслідок вибухової хвилі.

У Дмитра Реви залишились дружина та двоє дітей.
Про героя
17.08.1991–30.07.2023
Ситнік
Дмитро
17.08.1991–30.07.2023
Пресувальник вогнетривких виробів алюмосилікатного цеху Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад рік. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Внаслідок ведення бойових дій отримав пошкодження, несумісні з життям. 
Про героя
07.06.1996–02.06.2023
Бурий
Сергій
07.06.1996–02.06.2023
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест майже три роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Мав звання малодшого сержанта. Загинув поблизу населеного пункту Макіївка Донецької області.

У Сергія Бурого залишились дружина та син.
Про героя
11.03.1991–19.04.2023
Петренко
Дмитро
11.03.1991–19.04.2023
Майстер з ремонту електроустаткування алюмосилікатного цеху Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад рік. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Служив бойовим медиком стрілецького взводу. Загинув в районі острова Круглик Херсонської області під час виконання бойового завдання.

У Дмитра Петренка залишились дружина та двоє малолітніх доньок.
Про героя
22.03.1977–23.03.2023
Крюков
Віктор
22.03.1977–23.03.2023
Водій навантажувача алюмосилікатного цеху Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест майже два роки. 

Був мобілізований в квітні 2022 року. Загинув в районі населеного пункту Водяне Донецької області під час артилерійського обстрілу з боку рф.

У Віктора Крюкова залишилася літня мама.