01.08.1985–03.02.2024
Механік дільниці цеху по виробництву обкотишiв № 2 Північного ГЗК. Працював на підприємстві понад 5 років. 
 
На початку березня 2022 року добровольцем пішов захищати країну. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Хромове, Бахмутський р-н, Донецька обл. Віталй Сосницькій отримав Відзнаку Президента України «За оборону України», Нагрудний знак «Золотий хрест», нагрудний знак «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).
 
Колеги згадують про Віталія так: «За період роботи на комбінаті зарекомендував себе, як грамотний та енергійний керівник, вимогливий до себе та до підлеглих. Завдяки згуртованості і мобільності він справлявся з будь-якою виробничою ситуацією. В нього було дуже високе почуття   відповідальності   за   доручену справу, цілеспрямованість і оперативність. Досконально знав технічні характеристики, конструктивні особливості, призначення, режими роботи і правила технічної експлуатації всіх видів механічного устаткування цеху. Уважно та відповідально відносився до виконання правил та норм з охорони праці та правил безпеки.
 
Брав активну участь щодо вирішення питань безпеки та підвищення рівня культури виробництва. Віталій Станіславович був врівноважений та стриманий, уважний і спостережливий – це самі ті риси характеру, які завжди допомагали йому в роботі. Своїм відповідальним та добросовісним ставленням до роботи, впевненістю в собі, обізнаністю здобув  заслужений авторитет та повагу в колективі. Віталій був людина дуже контактна і комунікабельна, чуйний до потреб оточуючих, в колективі створював завжди атмосферу згуртованості та взаєморозуміння».
 
У Віталія залишилася дружина Валентина та донька Діана, а також батьки Станіслав Іванович і  Людмила Василівна. Брат Віталія Олег також служив у ЗСУ, але був мобілізований у листопаді 2023 року і зараз працює механіком дільниці на Північному ГЗК. 
 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

2024
Про героя
16.05.1982–23.06.2024
Панасенко
Володимир
16.05.1982–23.06.2024
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Служив з 2014 року в Збройних силах України з перервою на працю на підприємстві з грудня 2020 р. по лютий 2022 р. Загинув в районі населеного пункту Званівка Бахмутського району Донецької області.
Про героя
12.01.1985–05.04.2024
Попов
Вадим
12.01.1985–05.04.2024
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетрив. Працював в Групі Метінвест понад шість років. Був мобілізований в липні 2023 року. Помер 05.04.2024 р. у шпиталі в м. Києві від наслідків вогнепального поранення. 

У Вадима Попова залишились дружина та син.
Про героя
21.04.1973–18.01.2024
Златєв
Дмитро
21.04.1973–18.01.2024
Випалювач не печах цеху магнезіальних виробів Запоріжвогнетриву. Прцював в Групі Метінвест понад 23 роки. 

Був мобілізований 27 лютого 2022 року. Загинув поблизу м. Донецьк.

У Дмитра Златєва залишилися дружина та син. 
2023
Про героя
06.01.1976–22.12.2023
Кухтарев
Микола
06.01.1976–22.12.2023
Електромонтер з ремонту та обслуговуванню електроустаткування Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад три роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув поблизу м. Донецьк.
Про героя
30.06.1973–27.10.2023
Дончак
Володимир
30.06.1973–27.10.2023
Начальник зміни цеху магнезіальних виробів Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад 27 років. 

Був мобілізований в лютому 2022 року. Служив командиром взводу коригування артилерійського вогню. Загинув поблизу с. Богуслав Павлоградського району Дніпропетровської області. 

У Володимира Дончака залишились дружина та четверо дітей. 
Про героя
28.05.1994–24.08.2023
Московець
Володимир
28.05.1994–24.08.2023
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест майже два роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу с. Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області.
Про героя
02.02.1994–16.08.2023
Кірія
Володимир
02.02.1994–16.08.2023
Машиніст крану алюмосилікатного цеху Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад шість років. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. При захисті с. Зеленівка Херсонської області отримав травми, несумісні з життям. 

У Володимира Кірії залишилися дружина та син.
Про героя
18.12.1976–11.08.2023
Рева
Дмитро
18.12.1976–11.08.2023
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест майже три роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Служив сержантом механізованої роти. Загинув в с. Мар'їнка від травми внаслідок вибухової хвилі.

У Дмитра Реви залишились дружина та двоє дітей.
Про героя
17.08.1991–30.07.2023
Ситнік
Дмитро
17.08.1991–30.07.2023
Пресувальник вогнетривких виробів алюмосилікатного цеху Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад рік. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Внаслідок ведення бойових дій отримав пошкодження, несумісні з життям. 
Про героя
07.06.1996–02.06.2023
Бурий
Сергій
07.06.1996–02.06.2023
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест майже три роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Мав звання малодшого сержанта. Загинув поблизу населеного пункту Макіївка Донецької області.

У Сергія Бурого залишились дружина та син.
Про героя
11.03.1991–19.04.2023
Петренко
Дмитро
11.03.1991–19.04.2023
Майстер з ремонту електроустаткування алюмосилікатного цеху Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад рік. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Служив бойовим медиком стрілецького взводу. Загинув в районі острова Круглик Херсонської області під час виконання бойового завдання.

У Дмитра Петренка залишились дружина та двоє малолітніх доньок.
Про героя
22.03.1977–23.03.2023
Крюков
Віктор
22.03.1977–23.03.2023
Водій навантажувача алюмосилікатного цеху Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест майже два роки. 

Був мобілізований в квітні 2022 року. Загинув в районі населеного пункту Водяне Донецької області під час артилерійського обстрілу з боку рф.

У Віктора Крюкова залишилася літня мама.