20.05.1990–09.08.2026
Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування УЗТ Південного ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 17 років. 
 
Після закінчення школи Дмитро Стасієнко вступив до Криворізького технікуму НМетАУ,  де здобув спеціальність «Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд». У 2009 році, відразу після закінчення навчального закладу, прийшов працювати на Південний комбінат, в службу енергогосподарства управління залізничного транспорту. Пізніше отримав вищу освіту у Криворізькому національному університеті за спеціальністю «Електротехнічні системи електроспоживання».
 
– Він був справжнім професіоналом, відповідальним і надійним працівником, – згадує начальник служби енергогосподарства УЗТ Олександр Антонов. – На нього можна було покластися – і в роботі, і в складних ситуаціях. Добре знав свою справу, сумлінно виконував завдання, тож був зарахований до Кадрового резерву підприємства. Але найбільше запам’ятався як порядна і щира людина. Дуже боляче усвідомлювати, що його більше немає поруч.
 
Навесні 2023 року Дмитро став до лав Збройних Сил України. Воював хоробро, завжди був готовий підставити плече побратимам. Та на жаль 9 серпня 2026 року біля міста Добропілля на Донеччині під час виконання військового завдання життя нашого захисника обірвалося: під час атаки ворожого безпілотника Дмитро отримав смертельне поранення. 
 
Мати воїна, яка також багато років працює в УЗТ Південного ГЗК, втратила єдиного сина, вдовою залишилася дружина Наталія, з якою чоловік одружився вже під час служби. Для колег із ПівдГЗК він назавжди  запам'ятається відповідальною і небайдужою людиною, яка однаково віддано працювала, допомагала іншим і захищала свою країну.
 
Колектив Південного ГЗК схиляє голови в жалобі і висловлює щирі співчуття близьким і рідним нашого захисника, який до останнього був вірним військовій присязі і рідному народу України. Світла пам’ять про Дмитра Стасієнка назавжди збережеться в серцях тих, хто його знав.
 
Велика шана і вдячність кожному українському Герою!
 
bg
Вічна шана героям
За 12 років війни було мобілізовано понад 11 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали своє життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам'ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
2024
Про героя
04.11.1996–05.11.2024
Гомонець
Олександр
04.11.1996–05.11.2024
Дверевий коксового цеху № 4 Авдіївського коксохімічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже три роки.

Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив званні головного сержанта – командира міномета мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону.

Був відзначений медаллю «За захист України. За честь та славу. За народ», почесним знаком «МАРІУПОЛЬ, ВІДСТОЯЛИ – ПЕРЕМОГЛИ», знаком «Збройні сили України», грамотою та подякою з нагоди святкування Дня захисників і захисниць. Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу н.п. Любімівка Кореневського району Курської області.

В Олександра Гомонця залишилися дружина та малолітній син.
Про героя
20.02.1981–18.04.2024
Липій
Олександр
20.02.1981–18.04.2024
Машиніст установки сухого гасіння коксу Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався у вересні 2023 та прослужив понад 7 місяців. У лавах ЗСУ – сержант, гранатометник стрілецького відділення стрілецького батальйону. Був відзначений медаллю «Ветеран війни».

Загинув унаслідок вибухової травми поблизу села Старомайорське Волноваського району Донецької обл. 
 
В Олександра залишилися діти та літній батько.
Про героя
13.07.1982–28.02.2024
Кисельов
Дмитро
13.07.1982–28.02.2024
Газівник коксових печей Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві майже 18 років. 

Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув в районі населеного пункту Тоненьке Донецької області.
 
В Дмитра залишилися літні батьки, дружина та донька. 
2023
Про героя
18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич
Станіслав
18.06.1990–18.02.2023
Бригадир на дільниці основного виробництва вуглепідготовчого цеху № 2 Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві понад два роки. 

Був мобілізований в червні 2022 року старшим солдатом, старшим стрільцем. Загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу поблизу н.п. Іванівське Донецької області. Нагороджений «Хрестом героя» та відзначений нагрудним знаком «Почесний громадянин Сокирянщини».

В Станіслава залишилася мати та син.
2022
Про героя
11.03.1996–07.10.2022
Шатоха
Олег
11.03.1996–07.10.2022
Дверевий Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався 26.07.2019 та прослужив понад три роки. У лавах ЗСУ – старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор механізованого батальйону.

Загинув в результаті здійснення противником мінометного обстрілу позицій підрозділу поблизу н. п. Павлівка Волноваського району Донецькій обл. 
 
У Олега залишилася мати.