Супрун Олександр
04.01.1999–10.10.2024
Супрун Олександр
Олександр ріс і проживав своє дитинство у Запорізькій області в селі Приморське, вчився там в школі. У Олександра чотири брати, з якими він ріс. В дитинстві Олександр любив футбол та займатися справами у селі. Вчився відмінно до 9-го класу, після вступив до Металургійного коледжу, після його закінчення почав працювати на комбінаті Запоріжсталь помічником машиніста тепловоза, далі перейшов до поточного утримання та ремонту колії. Працював в Групі Метінвест майже сім років, паралельно навчався у Запорізькому національному технічному університеті. Після його закінчення вступив до лав ЗСУ.
У вересні 2022 вступив до лав ЗСУ на контрактну службу до самохідного артилерійського дивізіону, в якості командиру гармати. Воював на Авдіївському напрямку, брав участь у контрнаступі на Оріхівському напрямку, потім на Покровському напрямку. Далі перевели у Сумську область.
08.10.2024 Олександра було сильно поранено і 10.10.2024, під час евакуації, його серце не витримало і зупинилося у кареті швидкої допомоги.
В нього залишився малесенький син, який народився 10.06.2024 року.
Колеги згадують, що Олександр був відважний і хоробрий. Ніколи нічого не боявся, завжди посміхався, допомагав всім незважаючи ні на що. Всі коли були поруч з ним, теж завжди посміхались і заряджались позитивом від нього.
Вічна шана героям
Ми пам’ятаємо всіх, кого втратили. 635 працівників Метінвесту загинули, захищаючи Україну. Війна забрала життя 281 цивільного та 338 членів сімей співробітників Метінвесту. Вічна пам’ять.
АКХЗ
Про героя
04.11.1996–05.11.2024
Гомонець
Олександр
Олександр
Гомонець Олександр
04.11.1996–05.11.2024
Гомонець Олександр
Дверевий коксового цеху № 4 Авдіївського коксохімічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже три роки.
Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив званні головного сержанта – командира міномета мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону.
Був відзначений медаллю «За захист України. За честь та славу. За народ», почесним знаком «МАРІУПОЛЬ, ВІДСТОЯЛИ – ПЕРЕМОГЛИ», знаком «Збройні сили України», грамотою та подякою з нагоди святкування Дня захисників і захисниць. Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу н.п. Любімівка Кореневського району Курської області.
В Олександра Гомонця залишилися дружина та малолітній син.
Про героя
20.02.1981–18.04.2024
Липій
Олександр
Олександр
Липій Олександр
20.02.1981–18.04.2024
Липій Олександр
Машиніст установки сухого гасіння коксу Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався у вересні 2023 та прослужив понад 7 місяців. У лавах ЗСУ – сержант, гранатометник стрілецького відділення стрілецького батальйону. Був відзначений медаллю «Ветеран війни».
Загинув унаслідок вибухової травми поблизу села Старомайорське Волноваського району Донецької обл.
В Олександра залишилися діти та літній батько.
Про героя
13.07.1982–28.02.2024
Кисельов
Дмитро
Дмитро
Кисельов Дмитро
13.07.1982–28.02.2024
Кисельов Дмитро
Газівник коксових печей Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві майже 18 років.
Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув в районі населеного пункту Тоненьке Донецької області.
В Дмитра залишилися літні батьки, дружина та донька.
Про героя
18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич
Станіслав
Станіслав
Івашкевич Станіслав
18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич Станіслав
Бригадир на дільниці основного виробництва вуглепідготовчого цеху № 2 Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві понад два роки.
Був мобілізований в червні 2022 року старшим солдатом, старшим стрільцем. Загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу поблизу н.п. Іванівське Донецької області. Нагороджений «Хрестом героя» та відзначений нагрудним знаком «Почесний громадянин Сокирянщини».
В Станіслава залишилася мати та син.
Про героя
11.03.1996–07.10.2022
Шатоха
Олег
Олег
Шатоха Олег
11.03.1996–07.10.2022
Шатоха Олег
Дверевий Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався 26.07.2019 та прослужив понад три роки. У лавах ЗСУ – старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор механізованого батальйону.
Загинув в результаті здійснення противником мінометного обстрілу позицій підрозділу поблизу н. п. Павлівка Волноваського району Донецькій обл.
У Олега залишилася мати.