29.03.1977–03.09.2024
Начальник залізничної станції Північного ГЗК. Олександр розпочав свою кар'єру в Метінвесті, працюючи на різних посадах протягом майже 18 років. Його професійний шлях був відзначений значними досягненнями, зокрема отриманням почесної грамоти Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Остання посада, яку він обіймав до мобілізації, була начальником залізничної станції УЗТ, де він проявив себе як відповідальний та компетентний керівник. Колеги завжди відзначали професіоналізм Олександра та відданість роботі, а також його здатність знаходити спільну мову з усіма працівниками.
 
Олександр Сахно був мобілізований в липні 2024 року. Він обіймав посаду сержанта та командира штурмової бригади, виконуючи бойові завдання в Суджанському районі Курської області РФ. За свою службу він був нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня. 
 
Олександр Сахно загинув у бою при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Черкаське Порічне. Його бойові товариші пам'ятають його як мужнього та відданого командира, який завжди був готовий прийти на допомогу.
 
Олександр Сахно залишив після себе дружину Ольгу, дорослого сина та рідну сестру. Дружина Ольга продовжує працювати на Центральному ГЗК в цеху зовнішнього транспорту управління залізничного транспорту. Родина Олександра зберігає пам'ять про нього як про відданого сім'янина та справжнього патріота своєї країни. Його близькі завжди згадують його з теплом та любов'ю, підкреслюючи його доброту, чесність та готовність допомогти у будь-якій ситуації.
 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

2024
Про героя
04.11.1996–05.11.2024
Гомонець
Олександр
04.11.1996–05.11.2024
Дверевий коксового цеху № 4 Авдіївського коксохімічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже три роки.

Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив званні головного сержанта – командира міномета мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону.

Був відзначений медаллю «За захист України. За честь та славу. За народ», почесним знаком «МАРІУПОЛЬ, ВІДСТОЯЛИ – ПЕРЕМОГЛИ», знаком «Збройні сили України», грамотою та подякою з нагоди святкування Дня захисників і захисниць. Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу н.п. Любімівка Кореневського району Курської області.

В Олександра Гомонця залишилися дружина та малолітній син.
Про героя
20.02.1981–18.04.2024
Липій
Олександр
20.02.1981–18.04.2024
Машиніст установки сухого гасіння коксу Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався у вересні 2023 та прослужив понад 7 місяців. У лавах ЗСУ – сержант, гранатометник стрілецького відділення стрілецького батальйону. Був відзначений медаллю «Ветеран війни».

Загинув унаслідок вибухової травми поблизу села Старомайорське Волноваського району Донецької обл. 
 
В Олександра залишилися діти та літній батько.
Про героя
13.07.1982–28.02.2024
Кисельов
Дмитро
13.07.1982–28.02.2024
Газівник коксових печей Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві майже 18 років. 

Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув в районі населеного пункту Тоненьке Донецької області.
 
В Дмитра залишилися літні батьки, дружина та донька. 
2023
Про героя
18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич
Станіслав
18.06.1990–18.02.2023
Бригадир на дільниці основного виробництва вуглепідготовчого цеху № 2 Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві понад два роки. 

Був мобілізований в червні 2022 року старшим солдатом, старшим стрільцем. Загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу поблизу н.п. Іванівське Донецької області. Нагороджений «Хрестом героя» та відзначений нагрудним знаком «Почесний громадянин Сокирянщини».

В Станіслава залишилася мати та син.
2022
Про героя
11.03.1996–07.10.2022
Шатоха
Олег
11.03.1996–07.10.2022
Дверевий Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався 26.07.2019 та прослужив понад три роки. У лавах ЗСУ – старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор механізованого батальйону.

Загинув в результаті здійснення противником мінометного обстрілу позицій підрозділу поблизу н. п. Павлівка Волноваського району Донецькій обл. 
 
У Олега залишилася мати.