Андрійчук Олег
08.10.1988–16.04.2023
Андрійчук Олег
Горновий доменної печі комбінату Каметсталь. Працював в Групі Метінвест понад п’ять років.
Олег народився в селі Улянівка Дніпропетровської області. В дорослому віці жив у Кам’янському та працював на меткомбінаті Каметсталь.
Під час повномасштабної війни служив стрільцем вогневого ураження штурмового взводу штурмової роти 783 бригади охорони Державної спеціальної служби транспорту. Брав участь у боях за Бахмут Донецької області.
Молодший сержант Олег Андрійчук був одним з найбільш досвідчених воїнів штурмової роти і часто виконував бойові завдання в ролі старшого оборонних груп, координуючи та безпосередньо відбиваючи щоденні спроби штурмових дій противника. Під час оборонних дій було утримано 5 штурмових атак противника також зробив наводку мінометному розрахунку на склад БК противника та два скупчення особового складу противника, що дозволило врятувати групу та виконати завдання попри значну перевагу противника в силах і ресурсах. Загальна кількість знищених групою, під час штурмових дій, перевищила 14 російських військових.
У квітні 2023 року брав активну участь у плануванні та підготовці до штурмових та оборонних дій поблизу н.п. Хромове, куди противник спрямовував величезні зусилля з метою зайняти панівні висоти та оточити н.п. Бахмут. Молодший сержант Олег Андрійчук під час штурмових та оборонних дій був старшим однієї з двох штурмових груп. Попри те, що противник для розвитку початкового успіху підтягнув резерви і проводив щільний мінометний та артилерійський обстріл, штурмовим групам, однією з яких керував Олег, вдалося вибити ворога та закріпитися, завдавши значного ураження в живій силі противника до 20 російських військових.
Отримавши осколкове поранення, в надзвичайно складній оперативній обстановці при наявності багатьох поранених під час спроб противника відбити відновлені штурмовою ротою позиції, після накладання турнікетів Олег Андрійчук відмовився від евакуації до приходу групи ротації, взявши відповідальність на виконання важливого бойового завдання та недопущення миттєвого перехоплення ініціативи противником на заданому напрямку. Давши команду евакуювати найважчих поранених, Олег продовжував керувати оборонними діями тим самим особисто ліквідувавши ще 3 військовослужбовців противника доки не прийшла група ротації, яка продовжила закріплення на визначеній вогневій позиції.
Через тривалий час оборонних дій і складну евакуацію у зв’язку з щільністю ворожих обстрілів, внаслідок отриманих поранень, поблизу селища Хромове Донецької області Олег Андрійчук загинув. Своєю жертовністю та відданістю він допоміг силам оборони перешкодити зайняти ворогу панівні висоти біля н.п. Бахмут та уникнути значно більших втрат серед військовослужбовців сил оборони.
Посмертно Олег Андрійчук отримав звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка.
Вічна шана героям
З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
АКХЗ
Про героя
04.11.1996–05.11.2024
Гомонець
Олександр
Олександр
Гомонець Олександр
04.11.1996–05.11.2024
Гомонець Олександр
Дверевий коксового цеху № 4 Авдіївського коксохімічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже три роки.
Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив званні головного сержанта – командира міномета мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону.
Був відзначений медаллю «За захист України. За честь та славу. За народ», почесним знаком «МАРІУПОЛЬ, ВІДСТОЯЛИ – ПЕРЕМОГЛИ», знаком «Збройні сили України», грамотою та подякою з нагоди святкування Дня захисників і захисниць. Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу н.п. Любімівка Кореневського району Курської області.
В Олександра Гомонця залишилися дружина та малолітній син.
Про героя
20.02.1981–18.04.2024
Липій
Олександр
Олександр
Липій Олександр
20.02.1981–18.04.2024
Липій Олександр
Машиніст установки сухого гасіння коксу Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався у вересні 2023 та прослужив понад 7 місяців. У лавах ЗСУ – сержант, гранатометник стрілецького відділення стрілецького батальйону. Був відзначений медаллю «Ветеран війни».
Загинув унаслідок вибухової травми поблизу села Старомайорське Волноваського району Донецької обл.
В Олександра залишилися діти та літній батько.
Про героя
13.07.1982–28.02.2024
Кисельов
Дмитро
Дмитро
Кисельов Дмитро
13.07.1982–28.02.2024
Кисельов Дмитро
Газівник коксових печей Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві майже 18 років.
Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув в районі населеного пункту Тоненьке Донецької області.
В Дмитра залишилися літні батьки, дружина та донька.
Про героя
18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич
Станіслав
Станіслав
Івашкевич Станіслав
18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич Станіслав
Бригадир на дільниці основного виробництва вуглепідготовчого цеху № 2 Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві понад два роки.
Був мобілізований в червні 2022 року старшим солдатом, старшим стрільцем. Загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу поблизу н.п. Іванівське Донецької області. Нагороджений «Хрестом героя» та відзначений нагрудним знаком «Почесний громадянин Сокирянщини».
В Станіслава залишилася мати та син.
Про героя
11.03.1996–07.10.2022
Шатоха
Олег
Олег
Шатоха Олег
11.03.1996–07.10.2022
Шатоха Олег
Дверевий Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався 26.07.2019 та прослужив понад три роки. У лавах ЗСУ – старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор механізованого батальйону.
Загинув в результаті здійснення противником мінометного обстрілу позицій підрозділу поблизу н. п. Павлівка Волноваського району Донецькій обл.
У Олега залишилася мати.