15.06.1973–18.04.2023
Народився в місті Дніпро. Після одруження переїхав до Запоріжжя, де  розпочав трудову діяльність на комбінаті Запоріжсталь по професії електрослюсар з ремонту устаткування розподільних пристроїв. 

Колеги згадують про Михайла Лісогора так: «Як людина високих професійних і моральних якостей Михайло користувався заслуженим  авторитетом та повагою в колективі, тому довгі роки був профгрупоргом своєї бригади. До нього завжди тягнулась молодь, бо в Михайла був багатий досвід роботи та з ним було цікаво спілкуватись. Він допомагав усім хто до нього звертався, ніколи нікому не відмовляючи. Це про таких як він кажуть «душа колективу» та  справжній друг». 

Коли почалася відкрита війна росії проти України, Михайло сам пішов до військкомату і вже через місяць почав виконувати обов’язки молодшого сержанта в ЗСУ. Потім було розформування частини, після чого він потрапив на Луганський напрямок. Нажаль у результаті ворожого артобстрілу Сватівського р-ну в с. Новоселівське 18.04.2023 року Михаїл героїчно загинув, за що посмертно був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.  

У Михайла залишились в м. Дніпро літні батьки, яким тепер допомагає його дружина Лісогор Наталя, яка працює в цеху мереж та підстанцій Запоріжсталі та доросла дочка. Мешкаючи у м. Запоріжжя вони обов’язково кожну неділю їздять до них провідати та закупити продуктів наперед. 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

2024
Про героя
04.11.1996–05.11.2024
Гомонець
Олександр
04.11.1996–05.11.2024
Дверевий коксового цеху № 4 Авдіївського коксохімічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже три роки.

Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив званні головного сержанта – командира міномета мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону.

Був відзначений медаллю «За захист України. За честь та славу. За народ», почесним знаком «МАРІУПОЛЬ, ВІДСТОЯЛИ – ПЕРЕМОГЛИ», знаком «Збройні сили України», грамотою та подякою з нагоди святкування Дня захисників і захисниць. Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу н.п. Любімівка Кореневського району Курської області.

В Олександра Гомонця залишилися дружина та малолітній син.
Про героя
20.02.1981–18.04.2024
Липій
Олександр
20.02.1981–18.04.2024
Машиніст установки сухого гасіння коксу Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався у вересні 2023 та прослужив понад 7 місяців. У лавах ЗСУ – сержант, гранатометник стрілецького відділення стрілецького батальйону. Був відзначений медаллю «Ветеран війни».

Загинув унаслідок вибухової травми поблизу села Старомайорське Волноваського району Донецької обл. 
 
В Олександра залишилися діти та літній батько.
Про героя
13.07.1982–28.02.2024
Кисельов
Дмитро
13.07.1982–28.02.2024
Газівник коксових печей Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві майже 18 років. 

Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув в районі населеного пункту Тоненьке Донецької області.
 
В Дмитра залишилися літні батьки, дружина та донька. 
2023
Про героя
18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич
Станіслав
18.06.1990–18.02.2023
Бригадир на дільниці основного виробництва вуглепідготовчого цеху № 2 Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві понад два роки. 

Був мобілізований в червні 2022 року старшим солдатом, старшим стрільцем. Загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу поблизу н.п. Іванівське Донецької області. Нагороджений «Хрестом героя» та відзначений нагрудним знаком «Почесний громадянин Сокирянщини».

В Станіслава залишилася мати та син.
2022
Про героя
11.03.1996–07.10.2022
Шатоха
Олег
11.03.1996–07.10.2022
Дверевий Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався 26.07.2019 та прослужив понад три роки. У лавах ЗСУ – старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор механізованого батальйону.

Загинув в результаті здійснення противником мінометного обстрілу позицій підрозділу поблизу н. п. Павлівка Волноваського району Донецькій обл. 
 
У Олега залишилася мати.