Слюсар-ремонтник Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча. Працював в Групі Метінвест майже 11 років. Був відзначений за впровадження пропозицій, спрямованих на зниження затрат та підвищення операційної ефективності. 
Був мобілізований в серпні 2021 року. Загинув при виконанні військових обов'язків на Покровському напрямку в с. Тоненьке Донеччини.

У Віталія Цибулаєва залишилася дружина Катерина та син Богдан. 

Водолаз на ММКІ. Працював в Групі Метінвест понад сім років. Був відзначений грошовою нагородою за впровадження пропозицій, спрямованих на зниження затрат та підвищення операційної ефективності. 

 

Був мобілізований в липні 2021 року. Загинув при виконанні військових обов'язків на Херсонщині біля с. Кринки. Нагороджений почесною відзнакою «За оборону Миколаїва», Орденом «За мужність» III ступеня, грамотою та Орденом за «Оборону України».

 

У Володимира Храновського залишилася мати Ірина Борисівна.
 

Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування доменного цеху. Працював в Групі Метінвест понад 23 роки. 

Був мобілізований в квітні 2022 року. Загинув у результаті бойових дій в с. Терни.

Штабелювальник металу ММКІ. Працював на підприємстві майже чотири роки. 

Був мобілізований в вересні 2021 року. Загинув при виконанні військових обов'язків у жовтні 2022 року. 

В Івана залишилася мати Валентина Іванівна.

Слюсар-ремонтник ЛПЦ-1700 комбінату ММКІ. Працював на підприємстві майже 26 років. Колеги згадують, що Володимир впроваджував пропозиції, спрямовані на зниження витрат та підвищення операційної ефективності, а також заохочував працівників  ММКІ взяти участь у командах безперервного вдосконалення.

Був мобілізований в квітні 2022 року як командир взводу. Загинув при виконанні військових обов'язків на Херсонщині.

У Володимира залишилася дружина Лілія та син Андрій. 

Слюсар-ремонтник ММКІ. Працював на підприємстві майже 23 роки. 

Мобілізувався в вересні 2019 року. В 2022 перебував на комбінаті Азовсталь. З Азовсталі потрапив у полон, де загинув.

В Сергія залишилася дружина Наталя. 

Різальник холодного металу ММКІ. Працював на комбінаті майже 7 років.

 
Був мобілізований в серпні 2019 року. Загинув при виконанні бойового завдання по захисту держави  в Донецькій області в травні 2022 року. 

В Сергія залишилася мати Наталя Леонтіївна.

Провідний інженер управління проектуванням Метінвест Січсталь (Метінвест Інжиніринг). Працював в Групі Метінвест два тижні. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення в Маріуполі. Загинув в результаті військових дій, захищаючи рідне місто. 

В Дмитра Лісеня залишилася дружина та син Назар. 

Нагрівальник металу ЛПЦ-1700 ММКІ. Працював на підприємстві майже 12 років.

 

Був мобілізований в лютому 2021 року. Загинув в квітні 2022 року на Запорізькому напрямку. 

 

В Ігоря залишилася мати Неля Григорівна.
 

Складач поїздів ММКІ. Працював в Групі Метінвест понад 23 роки. 

Був мобілізований в січні 2019 року. Був відзначений грамотою за зразкове виконання військового та службового обов’зку. Загинув при виконанні військових обов'язків при обороні Маріуполя. Посмертно нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня. 

У Сергія Бурдака залишилася дружина Олена та донька Яна.  

Начальник служби цеху ремонту рухомого складу комбінату Азовсталь. Працював в Групі Метінвест майже 30 років. 

 

Був мобілізований в січні 2022 року. Загинув при захисті незалежності України. 

 

У Володимира Могилевича залишилася дружина та донька Ксенія.  
 

Дозувальник аглофабрики ММКІ. Працював на комбінаті майже 14 років.

 

Мобілізувався 27.08.2020 та прослужив матросом понад півтора роки. Загинув, виконуючи військовий обов’язок поблизу м. Торецьк Бахмутського району Донецької області.

 

У Дениса залишився син Рустам.