25.10.1978–06.04.2024
Начальник виробничої дільниці управління дробильно-транспортного комплексу Південного ГЗК. Загальний стаж роботи в Групі Метінвест понад 24 роки.

Був мобілізований до лав ЗСУ в перші дні повтомасштабного вторгнення. Служив командиром зенітно-артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї в званні капітана. Службу проходив на Запорізькому та Донецькому напрямках. Загинув внаслідок поранення поблизу населеного пункту Соловйове Покровського району Донецької області. Був відзначений медаллю «Ветеран війни» та медаллю «За військову службу Україні». 

У Євгена залишились два сини: Артем та Тимур. Без чоловіка залишилася дружина Світлана, без сина – мати Олена Іванівна та батько Володимир Іванович, які все своє трудове життя пропрацювали на ПівдГЗК.
bg
Вічна шана героям

За десять років війни було мобілізовано понад 9000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

2024
Про героя
05.09.1980–19.03.2024
Андрущак
Станіслав
05.09.1980–19.03.2024
Стропальник на Метінвест-СМЦ (Регіональний структурний підрозділ у с. Святопетрівське). Працював в Групі Метінвест майже вісім років.

Був мобілізований в травні 2022 року. Служив старшим механіком радіорелейної станції взводу зв’язку прив’язки радіорелейної роти батальйону зв’язку, маючи військове звання старшого солдата. Загинув від вогнепального поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу бойових позицій в районі н.п. Кринки Херсонської області, віддавши своє життя за свободу та незалежність рідної землі.

Колеги кажуть, що Станіслав Андрущак був працьовитим і не конфліктним. Усі його згадують як хорошу, спокійну та добру людину.  Пам’ять про Станіслава житиме в серцях тих, хто знав і любив його. 

В Станіслава Андрущака залишились дружина, брат та сестра.