Електрослюсар черговий та з ремонту устаткування на Інгулецькому ГЗК. Працював на підприємстві понад 10 років.

 

Був мобілізований 23 лютого 2022 року. Загинув внаслідок обстрілу від отриманих травм в районі н. п. Авдіївка Донецької області. Доставлений із окупованої території внаслідок обміну тілами. Був відзначений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеню м. Кривий Ріг, «Ветеран війни» та «Учасник бойових дій».

 

В Артема Кулика залишилися мати Ярослава Федорівна та батько Валерій Петрович. Брат Артема Кулик Олександр продовжує захищати країну в лавах ЗСУ.